Динамічні зміни, які відбуваються в українському
суспільстві, руйнація й утворення систем ціннісних орієнтацій, зумовлюють з
одного боку зростання агресії, жорстокості, насилля, а з іншого –
невпевненості, страху та тривоги. На сьогодні все частіше спостерігаємо
численні прояви індивідуалізму і егоїзму, антигуманного ставлення до людей, до
тварин, матеріальних здобутків людства, усілякі моральні вади: безчестя,
користолюбство, агресивність, жорстокість, черствість, лицемірство, цинізм
тощо. Зазначена ситуація супроводжується
неготовністю більшості батьків до вирішення проблеми, а особливо від того, як
оберегти свою дитину від негативного впливу і травмуючих ситуацій.
Насамперед розглянемо категорії дітей, які можуть
стати жертвами злочину.
Високий ризик стати жертвами злочину (насильства)
мають діти з наступними проблемами в психічному і фізичному розвитку: небажані
діти, а також ті, які були народжені після втрати батьками попередньої дитини;
недоношені діти, що мають при народженні низьку вагу; діти, що живуть в
багатодітній сім’ї, де проміжок між народженням дітей був невеликим (погодки);
діти з вродженими або з отриманими вадами, низьким інтелектом, з порушенням
здоров’я; з розладами і особливостями поведінки (дратівливість, імпульсивність,
гіперактивність, непередбачуваність поведінки, порушення сну, енурез); з
певними властивостями особистості (вимогливий, замкнутий, апатичний, байдужий,
залежний); з особливостями зовнішності; діти, які часто хворіли і були
розлучені з матір’ю протягом першого року життя.
Для того, щоб попередити виникнення важких
життєвих ситуацій (зокрема нещасних випадків та ін.) у Ваших дітей ми
рекомендуємо:
-
вчасно реагувати
на порушення у поведінці дитини, а саме звернутися до психолога;
-
показувати дитині , що її люблять такою, якою вона є , а
не за якісь досягнення;
-
не можна
ніколи (навіть у пориві гніву ) говорити дитині ,що вона гірша за інших;
-
чесно й
терпляче відповідати на будь-які її
запитання;
-
намагатись
щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною;
-
учити дитину
вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із дорослими;
-
бути чесні в
оцінках своїх почуттів до дитини;
-
завжди говорити дитині правду ,навіть коли вам це невигідно;
-
оцінювати
тільки вчинки, а не її саму;
-
не домагатися
успіху силою, примус – найгірший варіант морального виховання він у сім’ї порушує особистість
дитини;
-
дитина
ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі;
-
підтримувати вдома чіткий розпорядок дня, час прийму їжі, виконання
домашніх завдань і сну повинний відповідати
цьому розпорядкові;
-
розвивати
орієнтацію на спосіб діяльності;
-
розширювати і
збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне
ставлення до оцінок і думок інших людей;
-
не оберігати
дитину від повсякденних справ, не вирішувати за неї всі проблеми, але і не
перевантажувати її тим, що їй непосильно;
-
показувати
дитині особистий приклад ефективної поведінки, не допускати при ній вибухів гніву;
-
стримувати
прагнення дитини провокувати сварки з іншими, потрібно звертати увагу на
недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс;
-
не обговорювати
при дитині проблеми її поведінки, вона може утвердитися в думці про те, що
конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх;
-
дітей
потрібно ознайомити з деяким мінімумом соціально – психологічних знань
загартовування волі з орієнтацією на гідні приклади;
-
слід
формувати в них правильну самооцінку;
-
групу, що
орієнтується на вживання алкоголю, тютюнових виробів слід роз’єднати;
-
засоби
покарання мають бути обґрунтованими і справедливими;
-
не чинити
тиску на підлітка, не висувати надмірних вимог у навчанні, житті тощо;
-
демонструвати
дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона дійсно відчула, що її
дійсно люблять;
-
намагатися
побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, прийняти свою сторону, а не
сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може
вчинити сама;
-
дати
зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше
відповідальності. Воля без відповідальності
безглузда.
У випадках, коли Ваша
близька людина все ж таки постраждала, рекомендуємо дотримуватись такого
алгоритму:
1. Постарайтеся створити умови для «задушевної» розмови. Це необхідно для
того, щоб дати негативним почуттям, переживанням вийти назовні. Але ні в якому
випадку не тисніть на людину, якщо вона проти.
2. Не
відштовхуйте потерпілого, навіть якщо він відштовхує Вас. Продовжуйте надавати
йому підтримку й виражати свою любов.
3. Якщо була
вчасно надана психологічна допомога, негативні реакції зникають. Можливо також
самовгасання цих реакцій. Їхній прояв у перший місяць після трагічної події є
нормою.
4. Але якщо прояви
зберігається далі або вперше з'являються тільки через півроку, можна
констатувати наявність посттравматичного синдрому, у таких випадках Вам
необхідно звернутись до фахівця.
З цих та інших
питань Ви можете звертатись до фахівців психологічної служби міста Острога.
Романчук Б.А. методист з психологічної служби
відділу освіти виконкому Острозької міської ради, практичний психолог, арт-терапевт.
| 
