| Меню сайту |
|
 |
|
10:53 "Народна" програма з інформатики |
В Інтернеті з’явилося повідомлення, що 4 травня відбулося засідання колегії Міністерства освіти, в ході якого серед інших було схвалено навчальну програму з інформатики для учнів 5-9 класів
Там також зазначають, що схваленню програми передувала копітка робота та широке громадське обговорення, відбувався публічний захист навчальної програми на першому Всеукраїнському з’їзді вчителів інформатики.
Принаймні з новою програмою з інформатики не все було саме так! Не було відкритого громадського обговоренням програми "під час круглих столів, нарад, форумів, з’їздів", на сторінках освітянської преси і в Інтернеті. Не було "прямого спілкування авторів програм із всіма зацікавленими", не "функціонував форум на міністерському сайті". Було лише одностороннє надсилання вчительських пропозицій у робочу групу без реакції на них, без дискусії, без ознайомлення з внесеними до програми змінами, без аргументації прийнятих рішень. Все робилося за древньою радянською традицією: "під ковдрою" вузьким колом робочої групи, очолюваної доктором педагогічних наук, професором Наталією Морзе.
Без сумніву, проект програми робочої групи Наталії Морзе досить стрункий і логічний, якщо виходити із теорії "компетентностей". Його основна мета (зовні дуже приваблива) – масово готувати "компетентних користувачів", виконуючи начебто "соціальне замовлення суспільства". Але такий підхід завертає Україну у "третій світ", ставить хрест на власних напрацюваннях в сфері ІТ-технологій.
Щоб переконатись у згубності "користувацького" шляху шкільної інформатики, досить переглянути діаграму (http://google-opensource.blogspot.com/2012/02/google-code-in-2011-stats-to-ponder.html) розподілу за країнами 542-х учасників міжнародних учнівських змагань з розробки та підтримки вільного програмного забезпечення Google Code-In 2011, де серед 56 країн Україна потрапила до сектору "Інші країни (134 учасники)".
На наше переконання базовий курс шкільної інформатики якраз і повинен виявити той відсоток молоді, хто в майбутньому зможе стати творцем, створюватиме для інших умови бути не лише компетентними членами інформаційного суспільства, але й будувати це суспільство (для довідки: компетентність – це поінформованість, обізнаність, авторитетність; творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей).
Наразі продуктивним бачимо такий шлях: діючі вчителі і незаангажовані науковці у відкритій для всіх дискусії створюють "логічну і розумну" програму з інформатики для 5-9 класів. Для цього зручно використати, наприклад, форум інформатиків України, де вже відкрито гілку "Народна програма". Спільнота користувачів цього форуму вже має досвід обговорення подібних документів.
У цій статті спробуємо закласти фундамент для подальшої роботи над програмою з інформатики для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, узгоджуючи розмаїття думок і пропозицій вчителів та науковців щодо майбутнього інформатики у школі.
Жоден спеціаліст не дозволить собі назвати будинком звалені докупи будівельні матеріали та інструменти. Спочатку потрібно створити проект будинку, виставити його на розсуд тих, хто буде у ньому жити. Далі потрібно внести до проекту зміни та доповнення, урахувавши побажання та зауваження майбутніх жильців. Після чого відповідно до проекту зробити креслення, скласти специфікацію потрібних матеріалів і кошторис, у що обійдеться зведення нового будинку. Для здешевлення проекту використати стандартні конструкції і матеріали, що добре себе зарекомендували у попередніх проектах.
На сьогодні робота над "народною" програмою вже розпочалася і учасники дискусій на форумі інформатиків України (гілка "Подальше майбутнє інформатики"), у коментарях до статті "Інформатика у школі: якою їй бути" та у виступах на першому з’їзді вчителів інформатики України дійшли згоди, що програма повинна мати дві складові: ІКТ (операційна система, офісні засоби, Інтернет) та ОАП (основи алгоритмізації та програмування).
При створенні програми потрібно вирішити ще такі проблеми:
встановити оптимальне співвідношення між обсягами вивчення ІКТ і ОАП;
подолати строкатість вивчення ІКТ-ОАП, яка знижує ефективність навчання та спричиняє проблеми при оцінюванні;
в ідеалі поділити інформатику на два предмети: ІКТ і ОАП;
передбачити можливість налаштування програми до умов різних шкіл.
На даний час не всі школи у змозі вивчати ОАП через брак спеціалістів з програмування і неготовність наявного контингенту учнів (наприклад, у школах спортивного або гуманітарного профілів). Тому пропонується зробити вивчення ОАП обов’язковим лише у 5-7 класах. Середовище для реалізації алгоритмів учитель обирає самостійно. Це можуть бути як "ігрові" середовища, на зразок Лого, Скретч, так і будь-яке з "серйозних" середовищ програмування, робота в якому, завдяки професіоналізму вчителя, буде доступною школярам.
У 8-9 класах половина часу відводиться на обов’язкове вивчення ІКТ, а друга половина використовується для допрофільних курсів за вибором. Це дозволить максимально врахувати як інформатичні запити учнів у школах різних профілів, так і рівень підготовки вчителів, учнів, побажання батьків і технічне оснащення школи.
Допрофільні курси, можуть бути орієнтовані як на ІКТ, так і на ОАП. Вибір відповідних допрофільних курсів дозволить вибудовувати найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання.
За такою методикою ОАП займатиме (числа орієнтовні) 20% курсу, якщо учні у 8-9 класах оберуть допрофільні курси з ІКТ, і до 50% курсу, якщо будуть обрані допрофільні курси з ОАП. Перший варіант є оптимальним для шкіл, класів і навіть груп гуманітарного профілю, другий – для фізико-математичного та споріднених з ним профілів. Звичайно, можуть бути одночасно обрані допрофільні курси як з ОАП, так і з ІКТ. Таким чином частка ОАП становитиме від 20 до 50% курсу інформатики.
На вивчення певних розділів ІКТ або ОАП відводиться семестр, тим самим зникають труднощі при оцінювані. Вже не виникатимуть ситуації, коли з невеличкої теми ІКТ учень одержує оцінку, наприклад, 11 балів, після чого з об’ємної теми ОАП одержує оцінку 5 балів. І так протягом семестру кілька разів. Яку інформацію в такому разі несе оцінка за семестр, обчислена як середнє арифметичне? А ще було б краще виставляти річні оцінки окремо з ОАП та ІКТ, тільки в журнал все одно доведеться ставити об’єднану оцінку.
Звісно, такий підхід до поділу курсу інформатики на дві складові гірший, аніж це було б при запровадженні у школі двох предметів (ІКТ та ОАП) хоча б тому, що залишаються дві олімпіади з одного шкільного предмету, та й річна оцінка об’єднуватиме дві дуже розрізнені змістовні лінії технологічного і математичного характеру.
Але в нинішніх умовах, коли в шкільних атестатах кількість предметів уже сягає 25 і назріла необхідність їх укрупнення, поділ інформатики на два предмети навряд чи доцільний і можливий.
Описаний підхід дозволяє такий "поділ" здійснити, не виходячи за межі правового поля державного стандарту. Крім того, фактичний поділ може розпочатися у 8-9 класах при впровадженні допрофільних курсів за вибором. У профільній старшій школі такий розподіл відбудеться де-факто в умовах вивчення профільних курсів за вибором.
Лише після узгодження пропонованого "фундаменту" можна приступити до уточнення структури програми та наповнення її конкретним змістом.
Чекаємо ваших зауважень та пропозицій.
Анатолій Бандалак, с. Вашківці, Чернівецька обл.
Микола Ковшун,смт Любеч, Чернігівська обл.
Василь Ластовецький, м. Цюрупинськ, Херсонська обл.
Сергій Лєхан, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.
Ірина Михальчук, м. Шепетівка, Хмельницька обл.
Олександр Пилипчук, с. Гаврилівка, Хмельницька обл.
Ірина Слуцька. м. Шостка, Сумська обл.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 11.05.2012
|
|
Категорія: Вчителям |
Переглядів: 8698 |
Додав: voostrog
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| Вхід на сайт |
|
|
| Пошук |
|
|
| Календар |
| « Травень 2012 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
| Друзі сайту |
|
|
|
